Твір-мініатюра «Осінь»
Осінь — сумна пора
Прийшла осінь. З дерев повільно опали різнокольорові листочки. Барвистим килимом вони вкрили землю біля підніжжя стовбурів. Птахи відлетіли у вирій. Комахи поховалися в корі дерев. Лісові звірі вже підготувалися до зими.
Стало холодно, вітряно. Небо вкрилося сірими хмарами. Зачастили дощі. Дні стали короткими, похмурими. Осінь — сумна пора. Але скоро їй на зміну прийде морозна білосніжна зима.
Осінь у лісі
Нарешті, настала довгоочікувана золота осінь. Лісові дерева, одягнені в жовте й багрове листя, захоплюють погляд. Виникає враження, ніби ліс просить милуватися ним все життя!
Але проходить тиждень, а потім другий, і приходить останній осінній місяць — листопад. У лісі починається справжній падолист. Яскраві барви золотої осені поступово тьмяніють. Незабаром зима…
Наближення осені
Швидко наближається осінь. Починається сезон дощів. У повітрі пахне сирістю, прілим листям. Дерева починають міняти зелене забарвлення на золотисте. Рідко де чуються голоси співочих птахів. Вони готуються до відльоту в теплі країни.
У парку панує особлива умиротворена атмосфера. Приємно спостерігати за чудовими метаморфозами природи!
Дощовита осінь
Осінь запанувала в місті. З півночі налинули пронизливі вітри й принесли холод і хмари. Дрібний дощ мрячив безперестанку. Невдовзі тривала сльота перетворила дороги в брудне місиво. Яка огидна погода! Дощовита осінь — сумна пора.
Прийшла осінь
Минуло тепле літо. Прийшла прохолодна осінь. Пожовкли дерева. Вітер зривав з них зів’яле листя і кружляв ним над лісом. Листя опадало на землю та стиха шаруділо.
Перелітні птахи відлетіли у вирій. Комахи та плазуни поховалися. Смутно стало у лісі, незатишно.
Осінь — гарна пора
Осінь — це дуже гарна пора. Тільки восени буває така різноманітна палітра барв. Листя змінює свій звичний зелений колір на червоний, бурий, жовтий, бордовий.
У середині осені дерева скидають листя, щоб відпочити взимку. В цей час приємно бродити парком, коли листя шарудить під ногами. Ще ми любимо ходити до лісу по гриби. Головні осінні гриби — опеньки.
Але мені не подобається, що восени часто йдуть дощі. І вони змінюють наші плани з приводу прогулянки. Зате восени буває «бабине літо». Природа ніби хоче повернути літо назад. Яскраво світить сонце та навіть не віриться, що вже осінь.
Осінь — дивовижна пора пору
Здається, що вся природа затихає і насолоджується періодом золотої осені. Адже попереду сувора холодна зима…
Настає осінь
Ось і закінчилися літні канікули. Не хочеться прощатися з літом, але все ж здорово знову побачити однокласників і вчителів. Всі в цей день особливо ошатні, з яскравими букетами квітів. За три місяці друзі змінюються, здається, стають дорослішими.
Початку осені присвячений гарний чотиривірш, автор якого невідомий:
Листю — час опадати,
Птахам — час відлітати,
Сонцю — холонути, хмарам — злитися.
Нам з тобою — йти вчитися.
З приходом вересня поступово змінюється і все навколо. Настає барвиста, чарівна, щедра осінь.
Сподіваємося, з наведених варіантів тексту ви знайдете саме той, що прийдеться вам до вподоби. І це буде мініатюра про осінь.
Текст про осінь з різними типами речень за метою висловлювання (з питальними, розповідними та спонукальними реченнями)
Ви колись спостерігали за осінньою природою? Я, наприклад, спостерігав. У саду було так гарно! Підіть, подивіться на ці гілки, золоте листя! Коли знаходишся у золотому саду, тебе немов переносить у загадковий світ природи. Краса й величність золотої осені варті того, щоб ви витратили на це півгодини вашого часу. Я люблю таку пору року, як осінь.
Оповідання про осінь
Перегляньте невеличкі оповідання про осінь для дітей, які підійдуть як для початкової школи (1-2-3-4 класів), так і для учнів середніх (5-6-7) класів.
Осінній вітер
Осінній вітер… Невидимий, але відчутний рух холодних, повітряних струменів. Рояться осінні хмари, то нависаючи, то їдучи громадами над головою. Верхівки дерев зітхають по-особливому. Осінній вітер розгойдує їх, не шкодуючи сил, а хмари, здається, ось-ось зачеплять їх за живе. Граціозна осика вже не може похвалитися своєю красою. Листя її місцями червоне, місцями іржаве, жалібно тріпоче на вітрі.
— Стривай ти, вітре, не квап зиму. Дай насолодитися осінньою природою, хоч і не пахучою, але по-своєму прекрасною!
Осіння рапсодія
Закінчилося літо. Осіння природа урочиста, барвиста, але вона не радіє. Адже попереду зима, а значить — холоди, морози, хуртовини. Небо — бліде, з таким відтінком, якого не побачиш в літній період. Ягоди вже поховалися, а гриби, якщо й трапляються, то тільки найвитриваліші. Берези та осики красуються в нових нарядах: берізки — в золотих, а осики — у червоних. Для дерев настає особлива пора, поки вони ще гарні, намагаються привабити всіх яскравою палітрою осінніх фарб.
У лісі, звичайно, красиво, але чогось не вистачає. Бракує птахів, що виспівували б від сходу до заходу сонця. Вони відлетіли у вирій.
Сонце не дарує своє спекотне серце, воно лише все висвітлює навколо. Вітер дме без перерви, він скучив за осіннім привіллям.
— Художниця Осінь! Ми раді твоєму приходу. Раді тому, що ти з’явилася вчасно. Ти прибрала з полів запашні, золотисті хліби, погосподарювала на луках, спорудила копиці сіна. Ти підняла зграї птахів високо в небо, і вони, згрупувавшись у гострі косяки, вирушили в теплі краї. Їм поки нічого робити на батьківщині. Незабаром сніги заметуть все.
Осінній карнавал
Веселиться осінь. Її карнавал уже почався. Він закружляв у вихорі листя — червоне й жовте, сухе й підмокле. На карнавалі завжди цікаво. Можна побігати наввипередки з холодним осіннім вітром, пограти в футбол з листям, що шелестить під ногами.
Можна пострибати на м’якому моху. Навіть є можливість пограти в хованки. З ким? Ну, звичайно, з грибами. Хто хитріший? Заховані під листя, хвою гриби чи люди, що прогулюються лісом з кошиками? У виграші, швидше за все, як ті, так і інші.
Осінній карнавал — він для тих, хто любить осінь. Полюбляє її невигадливу красу, дивовижну прохолоду, а часом, дзвінку тишу.
— Пані Осінь! Побудь з нами довше! Не віддавай поки що свою чарівну паличку білосніжній красуні Зимі, ми ще встигнемо померзнути, встигнемо приміряти зимові наряди.
Осінь, хоровод і дружба
Жила-була Красуня Осінь. Вона дуже сумувала, що у неї немає друзів. Одного разу вона вирішила, що їй треба знайти собі друга. Сонечко вже гріло слабо, але намагалося весь час бути на небосхилі, не ховатися за хмаринку. Воно запримітило, що Осінь сумна.
— Ти чому сумуєш, Осінь? – запитало Сонечко.
— Тому що у мене немає друзів, – відповіла Осінь.
Почув їхню розмову Вітер.
— Давай з тобою дружити, Осінь, – запропонував Вітер.
Але Осінь вважала, що Вітер сам по собі та з ним не може бути дружби.
— Для дружби немає перешкод, – сказав Вітер і сильно махнув крилом. З дерев посипалося золоте та багряне листя, воно закружляло у веселому хороводі, та разом з ним пританцьовувала й Осінь. З того часу Осінь і Вітер подружилися, та й дотепер разом.
Як Осінь у хованки грала
Якось раз Осінь грала з Вітром у хованки. У лісі сховатися є де, тому гра йшла захопливо та весело. Але ось Сіра Хмарка на щось розсердилася і послала затяжний осінній дощ. Скрізь стало сиро та слизько. Осінь і Вітер втратили інтерес до гри. Вони подумали, що Сірій Хмарці стало заздрісно, що її не беруть у гру, ось вона й надулася. А Осінь сказала Вітру: «Наступного разу ми обов’язково запросимо грати й хмаринки». А Сіра Хмарка взяла та й перетворилася в блакитну хмарку, яких на небі багато. Шукай її тепер!
Розумна ворона
Непомітно підкралася осінь. Першого вересня діти пішли до школи. З портфелями, ранцями; усміхнені, задоволені. По дорозі до школи вони весело перемовляються, жартують.
Дітям потрібно перетнути проїжджу частину, добре, що неподалік є пішохідний перехід. Жарти на час припинилися. Діти акуратно переходять дорогу. За цим дійством уважно спостерігає ворона, яка перебуває неподалік.
Подивившись, як діти впевнено перетинають білі смужки, ворона про щось замислилася. Коли хлопці вже перейшли дорогу, ворона вирішила повторити їхній шлях. Впевненим кроком вона перетнула дорожню розмітку та відправилася далі, слідом за дітьми. Автомобілі при цьому стояли. Вони чекали, коли ж незвичайний пішохід перейде дорогу.
«Яка шкода, що у мене немає такого великого білого банта, як он у тієї дівчинки. Через нього мене точно не пустять до школи», – скоріш за все саме так думала ворона.
Твори про осінь
«Жовтень вже настав. Осінь» zhovten-vzhe-nastav.-osn.docx [13,3 Kb] (cкачиваний: 1529)
«Золота осінь» zolota-osn.docx [13,51 Kb] (cкачиваний: 4255)
«Листопад в моєму місті» listopad-v-moyemu-mst.docx [13,42 Kb] (cкачиваний: 925)
«Осінній вечір» osnny-vechr.docx [13,28 Kb] (cкачиваний: 662)
«Осінній день» osnny-den.docx [12,37 Kb] (cкачиваний: 1245)
«Осінній ранок» osnny-ranok.docx [13,53 Kb] (cкачиваний: 783)
«Осіння прогулянка парком» osnnya-progulyanka-parkom.docx [13,33 Kb] (cкачиваний: 1025)
«Осінь» osn.docx [12,06 Kb] (cкачиваний: 2000)
«Мініатюра з описом осіннього пейзажу» Mnatyura-z-opisom-osnnogo-peyzazhu.docx [14,54 Kb] (cкачиваний: 15)
«Мініатюра про золоту осінь» Mnatyura-pro-zolotu-osn.docx [14,24 Kb] (cкачиваний: 18)
«Опис золотої осені» Opis-zolotoyi-osen.docx [14,95 Kb] (cкачиваний: 29)
«Осінній пейзаж» Osnny-peyzazh.docx [15,15 Kb] (cкачиваний: 33)
«Осінь за вікном чарівну казку пише» Osn-za-vknom-charvnu-kazku-pishe.docx [14,81 Kb] (cкачиваний: 16)
«Осінь у лісі» Osn-u-ls.docx [14,79 Kb] (cкачиваний: 14)
«Прийшла осінь твір» Priyshla-osn-tvr.docx [14,73 Kb] (cкачиваний: 24)
«Твір на тему казкова краса золотої осені» Tvr-na-temu-kazkova-krasa-zolotoyi-osen.docx [15,34 Kb] (cкачиваний: 21)
«Твір осінь за вікном» Tvr-osn-za-vknom.docx [14,41 Kb] (cкачиваний: 20)
«Художній опис золотої осені» Hudozhny-opis-zolotoyi-osen.docx [14,55 Kb] (cкачиваний: 27)
Пора року осінь це надзвичайно красива пора року. Інколи ми чуємо вислів, осінь це золотий період. Дехто може запитати, а чому так? А відповідь проста, коли настає вказана пора, ми зможемо побачити як на круги все починає набирати барвами золото багряних кольорів. Листя на деревах, трава на газонах. Все міняє свої кольори. Цей період є так званим «надихайчиком» для художників, творчих людей і все це призводить до того, що появляються нові роботи від вказаних людей. Фотографи також черпають багато з цієї пори року, а саме їхні фотографії набирають нового смислу, нових емоцій тощо. В шкільній програмі осінню також закладено нові завдання які можуть проявитись у вигляді того, щоб написати твір про цю пору року, скласти аналіз побаченого чи прочитаного. Також в школі і не тільки на уроках української мови чи літератури, а ще й з трудового навчання будуть завдатись завдання змайструвати, що не будь. Хоча на даний час поговоримо не про це, а більшої уваги придамо написання творів чи диктантів на тему осінь. Такий твір можна почати, з того як до нас в місто прийшла пора осінь, що змінилось на перший погляд, а дальше вже продовжити просто її описувати. З приходом осені, вся природа, а саме дерева, кущі, живність, міняється. На кожного із цих вона діє по різному. При написанні твору на тему осінь необхідно проявити тільки трошки своєї фантазії і тоді у вас вийде досить хороший написаний твір. Окрім цього необхідно ще пам’ятати, про правильність граматичного оформлення, оскільки це також відіграє велику роль при написанні такого завдання. Також на підсумкових екзаменах які будуть на першому семестрі чи другому у школі, одним із завдань буде написати твір на тему осінь. Та щоб його написати необхідно тренуватися та такий матеріал кожен і вас зможе знайти на нашому сайті з української мови та літератури для школи і не тільки.
Твір “Осінь”
Осінь – це час прощання з теплом і приходом холодів. З кожним днем стає все помітніше, як коротшають дні. Сонце встає з-за обрію все пізніше і заходить все раніше, і з кожним наступним днем гріє слабкіше. Увечері помітно стало холодніше. Частіше стали йти дощі, і дути холодні вітри. Ось тільки світило і гріло сонце, як раптом з’явився сильний вітер, хмари закрили небо, і почався невеликий дощ. Особливо красива осінь лісом. Мені захотілося у своєму щоденнику написати твір на тему осінь.
Осінь – це сезон перельоту птахів у теплі краї. Цікаво спостерігати за ними, як вони, вишикувавшись один за одним у різні фігури, летять в теплий край. Метелики і різні комахи сховалися. Немає і комарів, які так дошкуляли влітку. Все навколо змінилося і нагадує прихід осені. Листя на деревах жовтіють, сохнуть, а потім опадають. Створюючи жовтий шорсткий килим під ногами. Природа навколо вражає розмаїттям барв і показує, що прийшла золота осінь.
Через деякий час, після похолодання і дощів, приходить бабине літо, якого всі так з нетерпінням чекають. Щоб згадати літнє тепло і затишок. Осінь вражає своїми фарбами і різноманітністю. Раніше мені не подобалася осінь і завжди нагадувала холод і дощі, але з кожним роком я почав помічати, що осінній сезон різноманітний і гарний по-своєму.
Осінь, як і інші пори року, прекрасна по-своєму. Перший місяць осені – вересень ще нагадує пізнє літо. На багатьох деревах зелене листя, подекуди видніється зелена трава. Хоч вранці і холодно, але днем коли світить сонце, тепло, а іноді навіть жарко. Правда все частіше йдуть дощі, і з кожним наступним днем все сильніше відчувається осінь. Після прогулянки на вулиці мені захотілося написати твір “осінь”.
У жовтні місяці починається золота осінь. Саме в цей час всі з нетерпінням чекають бабине літо, що б згадати минуле літо. В середині осені практично на всіх деревах жовте листя і багато падає їх з дерев, які потім жовтим килимом вкривають землю. Коли золота осінь, здорово пройтися по парку або алеї і насолодиться жовтими променями сонця і легким прохолодним вітерцем. Цей вітер зриває жовті листя з дерев і вони повільно кружляючи під промінчиками сонця падають на землю. Особливо це природне явище красиво виглядає, якщо дивитися вдалину. Крім того, золотою осінню прекрасно спостерігати за природою з висоти. Листя на одних деревах жовто-червоні, на інших зелено-жовті, на третіх жовто-коричневі.
Наприкінці осені – листопаді вже відчувається прихід зими. Вночі температура падає нижче нуля і часто вранці можна побачити замерзлі калюжі. Замість дощу вже зривається сніг. Часто буває так, що за одну ніч, якщо температура опустилася нижче нуля, опадають всі листя з дерев. Потім коли йдеш вранці в школу, то під ногами лежить товстий шар листя, так як двірники ще не встигли їх прибрати. Різна осінь подобається багатьом людям.
Твір «Золота осінь»
Прийшла золота осінь
Настала осінь. Поступово листя на деревах стало різнокольоровим. Зелений колір змінили фарби жовтого, червоного, помаранчевого відтінків. Лише вічнозелені дерева — хвойні — залишаються такими, як були. Радують око строкаті айстри, жоржини, хризантеми.
Небо стає яскравим, більш синім і сонячним. По ньому біжать білі пухнасті хмари, змінюючи свою химерну форму.
Осінь — яскрава та сонячна пора, тому її називають золотою.
Опис золотої осені
Осінь часто називають золотою. Чому, здогадатися неважко: листя на деревах із зеленого перефарбовується в різні відтінки золотого. Жовта охра, червона мідь, зеленувата латунь, коричнева бронза, блідо-жовте і оранжево-жовте золото — всі ці кольори насамперед нагадують про осінь. Подивишся на ліс, який весь пофарбований у такі відтінки, й мимоволі подумаєш: так, золота осінь. Це дуже красива пора, можливо, найкрасивіша в році. У всякому разі, багато художників особливо люблять писати саме осінні пейзажі. Ця тема дає їм найбагатший вибір фарб.
Шкода, що пора ця зовсім недовга. Якщо календарна осінь триває три місяці, то золота осінь — коли всі дерева стоять жовті — всього два-три тижні. І ось, порадувавши наші очі чистими золотими відтінками, листя раптом починає швидко обсипатися.
Те листя, яке ще залишається на деревах, рідшає щодня, листопад посилюється. Земля теж стає покритою золотом, і це золото — опале листя — шарудить під ногами. Від розуміння того, що ця краса недовговічна, настрій мимоволі стає трохи сумним…
Чим більше листя на землі, тим менше його на деревах. І одного разу листя на деревах не залишиться зовсім, тільки чорні голі стовбури. Це теж все ще осінь, але вже не золота.
Казкова краса золотої осені
Ось настає один з найкрасивіших осінніх періодів — золота осінь. На жаль, він триває зовсім недовго, десь близько трьох тижнів. Тому необхідно обов’язково знайти вільний час, щоб відвідати парк і помилуватися його казковим оздобленням.
Цей період осені не дарма називають золотим, адже в природі відбуваються великі перетворення. Якщо влітку переважним кольором вважається зелений, то ранньою осінню — це жовтий окрас листя і трави, що нагадує золото.
Особливо приємно прогулятися березовим гаєм, всі дерева стають золотистими, а кругле листячко беріз нагадує монетки, які «дзвенять» на вітрі. Особливо гарно вони виглядають в ясний сонячний день, контрастуючи на тлі блакитного неба: всі берізки білокорі, в однакових золотавих сяйливих нарядах.
В цю пору в таке ж золоте оздоблення одягаються липи. Злегка жовтувато-коричневі, що нагадують трохи потьмяніле золото — це листя дубів. Дуже часто клени теж фарбуються в жовтий колір. Тож дивуєшся такій казковій красі. Здається, ніби опиняєшся в казці, де навколо безліч яскравих золотистих барв.
Але пройде кілька тижнів і розпочнеться листопад. Багато дерев втрачатимуть чарівну красу оздоблення, проте килим з листя стане пишним і м’яким, наче пух. Дуже приємно підкидати листя вгору та дивитися, як вони, кружляючи, падають на землю. Або шарудіти опалим листям, коли воно висохне.
Поступово на деревах залишиться поодиноке листячко, яке теж опаде, та остання краса зникне. У цей момент стає трохи сумно, адже дуже шкода розлучатися з прекрасною золотою осінню. Але спогади про неї залишаться надовго, до настання холодів і випадання перших сніжинок. Тим не менш, як чудово, що є така дивовижна пора — золота осінь!
Мініатюра про золоту осінь
Ось і закінчилося тепле літо. Йому на зміну прийшла золота осінь. Це прекрасна пора року. Гуляючи алеями парку, ми милуємося неймовірною красою дерев, квітів. Адже восени в них зібрано дуже багато фарб і відтінків. У повітрі з’являється невелика прохолода, тому дихається легко, зовсім по-іншому, ніж влітку.
Приємно поїхати в ліс по гриби. Вони звичайно ховаються від нас під різнокольоровим листям дерев. Але тим більш цікавим стає їх збір. Також дуже цікаво зібрати восени гарний гербарій з листя різних дерев і чагарників. А скільки можна створити сухих букетів, які будуть радувати око протягом довгого часу! Недарма кажуть: осінь — чудова пора.
Золотава осінь
Коли до нас приходить золотава осінь, дерева змінюють своє забарвлення на жовтогаряче, помаранчеве, червоне. Сонце світить вже не так яскраво й лагідно, як раніше. Не можна почути гучний спів солов’їв, адже вони вже відлетіли у вирій. Дерева й кущі, що зеленіли влітку й навесні, наче вкрилися золотом. Вони стоять осяяні золотавим світлом, виблискуючи в промінчиках сонця та красуючись новими шатами.
Погода почала змінюватися. З кожним днем температура повітря стає нижче, а дощі йдуть дедалі частіше. Ведмеді та їжаки залягли у сплячку, поховалися в затишні місця численні комахи. Уся природа ніби поснула.
Прихід осені
Ось і настала золота осінь. У лісі шаленіє справжній жовтневий листопад. Погода стоїть мінлива: то вітряно, то спокійно. Теплі сонячні дні чергуються з прохолодними, похмурими. Коли небо похмуре, часто йдуть дощі.
Від споглядання великих холодних крапель, що падають на землю, на душі стає сумно. Здається, ніби Природа оплакує свою колишню красу, коли все навколо цвіло й пахло…
Як швидко все змінюється навколо! Гаснуть осінні вогняні барви. Клени обсипаються від найменшого подиху вітерцю. Деякі дерева ще зберегли золоте оздоблення, але їхній одяг вицвів та потемнів. На восковому листі з’явилися брудні плями, що нагадують відбитки чиїхось чорних пальців. Окремі листочки, засихаючи, скручуються в дудочку. Якщо обережно розгорнути такий листочок, всередині в ньому можна побачити тремтячу кришталеву росинку. Це зворушливе видовище знову породжує аналогію зі сльозами Природи.
Художній опис золотої осені
Вересень. Блакить небес розливається всюди. Листя на деревах червонувато-жовтого кольору. Клени, немов як у казці, яскраві та красиві. Йду лісом і не можу намилуватися красою золотої осені.
Дерева вздовж цієї маленької стежки незвичайної форми й кольору. Високі темні ялинки, теплі рожеві стовбури сосен. Ось переді мною багряне листя осики. Точно розпечене у вогні, видніється крізь листя червоне намисто горобини.
У дубі з дупла поважно визирає білка. Вона стрибає на землю, бере жолудь і спритно відправляється до себе в будиночок. Так маленька господиня робить запаси на зиму.
Втрачають свій різнобарвний убір клен, береза, ясен. Йдеш лісом, а в ногах листя шарудить. Те листя, яке ще залишилося на деревах, падає крученими спіралями. На гілці в павутинці від вітерцю здригнувся павучок. Йду, а на землі, під ногами, золотистий пухнастий килим.
Ось така вона — золота осінь!
Осінь — золота пора
Осінню пору завжди називають золотою, адже в цей час року дерева й кущі в парках і дворах змінюють колір. Жовтим золотом сяють під променями сонця. Згодом з’являється безліч різних відтінків. Розглядаючи листя на деревах, можна знайти червону мідь, яскраву охру, коричневу бронзу, світле та насичене золото, що переливається на вітрі. Побувавши в лісі, можна знайти ще більшу різноманітність насичених барв, яка наводить на думку про золоту осінь.
Золотий наряд дуже личить осені. Ця дивовижна пора чарує своєю пишністю. Зображуючи осінній пейзаж, художники використовують всі відтінки жовтого кольору, розбавляючи їх червоними та коричневими відтінками. Одухотворена золота осінь навіває поетам ніжні й трошки сумні рядки. Романтична пора, описана в багатьох творах, радує красивими краєвидами та дихає спокоєм. Всі вірші про осінь дуже сумні й ліричні. В них описується в’янення природи, її приготування до зими, яка незабаром настане.
На початку осінньої пори багато сонячних і теплих днів. У прогрітому осіннім сонцем повітрі літає павутиння. До опадання листя ще далеко. На землю опускається тільки те рідкісне листя, що не втрималось на гілках дерева.
Але поступово погода змінюється, повітря стає холодним. Золото дерев уже рясніє яскравими багряними барвами з коричневими відтінками. Прощаючись з сонячними днями, похмуре небо плаче дощами. Під поривами вітру дерева скидають останнє листя. Природа готується до настання зими, але осінь ще не поспішає покидати свої володіння.
Я люблю золоту осінь
Гуляючи осіннім парком, можна бродити по засипаних листям стежках. М’яко ступаючи по золотому килиму, вдихати приємні аромати легкої вогкості, милуватися величезними купами золота, які збирають двірники. У таких купах листя малюки затівають гучні ігри, збирають кленові листочки та роблять вироби з природного матеріалу. І тільки хвойні дерева не поспішають розлучатися зі своїм пишним нарядом. Вони радують око насиченими зеленими барвами, яскраво виділяючись серед золотого оздоблення.
Краса золотої осені недовговічна. У цю пору найкращою розвагою я вважаю поїздки в ліс по гриби. Ранкове сонце розганяє лісовий туман, розфарбовуючи пейзаж різними барвами. Строкатий килим з листя, що вкриває землю, тихо шарудить під ногами. Якщо добре пошукати, під цим килимом можна знайти гарні гриби. Приємно розривати невеликі горбки листя руками, вдихаючи запах осені, класти запашні гриби у кошик. До слизьких капелюшків лісових красенів прилипають маленькі листочки та гілочки. Після поїздки до лісу можна разом з батьками перебирати гриби, висипані з кошика на стіл.
Дощова погода навіває смуток… Під шум дощу так затишно читати цікаву книгу, згадувати осінні прогулянки лісом або парком.
Я люблю золоту осінь за її багатство барв і красиве оздоблення.
Чому осінь називають золотою?
Коли мова йде про осінь, то можна почути, що її називають золотою порою. Я вважаю, що кожній людині зрозуміло, чому про осінь говорять саме так. Адже в цю пору листя на деревах і кущах, яке радувало око яскравою літньою зеленню, набуває зовсім інших відтінків. Воно фарбується у всілякі розкішні відтінки золотого кольору. І коли таким стає кожне деревце навколо і кожен кущик, то мимоволі в голові звучать слова «золота осінь». Ця барвиста пора сміливо претендує на звання найкрасивішої пори року.
Осінь надихає на створення осінніх пейзажів багатьох художників. При написанні своїх картин вони мають можливість використовувати найрізноманітнішу палітру фарб.
На жаль, ця пора триває зовсім недовго. За календарем на осінь припадає три місяці. А ось своїм золотим оздобленням природа радує нас лише дві-три тижні. І ми, ще не встигнувши сповна насолодитися красою всією різноманітністю барв осені, вже помічаємо, як золоте листя починає кружляти в осінньому вальсі, падаючи нам під ноги. Всі доріжки й стежини в парках вкриваються розкішним золотим килимом, по якому нам так подобається ходити, ворушити листя ногами. При цьому виникає такий приємний слуху тихий шелест.
Звичайно, стає трошки сумно від того, що цей чудовий період так швидко змінюється. І що зовсім скоро на нас будуть понуро дивитися голі стовбури дерев. Але в нашому світі все циклічно. Природа виспиться і відпочине, набереться сил, щоб навесні знову подарувати нам всю свою красу.
Золота осінь у лісі, твір з планом
Нарешті, настала довгоочікувана осінь! Ліс, одягнений у золоте й багряне листя, з кожною миттю захоплює серце дедалі більше. Здається, ніби він просить милуватися ним все життя. Але проходить тиждень-другий, і в лісі починається справжній падолист. Зеленого листя не залишається зовсім, а золоте зовсім опадає.
На узліссі стоїть самотня понура берізка. Якщо деякий час постояти з нею поруч, можна спостерігати, як золотисте листя одне за іншим злітає з неї та, кружляючи в повітрі, падає на землю.
Але ось і добігає кінця листопад. Осінь виконала свою роботу, і холодна Зима вже наступає їй на п’яти. Красуня Осінь так не хоче залишати свій трон! Вона з розчуленням спостерігає, як діти грають опалим різнокольоровим листям, і просить у Зими дозволу затриматися ще хоч на день.
Мої міркування про золоту осінь
Прийшла золота осінь… Чому золота? При чому тут золото? Це образний вислів. Перше, що ми відзначаємо з приходом осені — зміна забарвлення листя. Зелений колір літа змінюється червоним і жовтим, а потім коричневим і навіть чорним взимку. Коли осінь у розпалі, дерева забарвлюються в різні відтінки золотого й золотистого. Це дивно яскраві кольори, які викликають захоплення красою природи. Осінь — художниця, не інакше!
Коли прогулюєшся парком, насолоджуєшся єднанням з природою, відчуваєш умиротворення та спокій. Але, мабуть, більше, ніж будь-що інше, ці почуття викликає неповторний запах осіннього повітря.
Приємно слухати шум листя, що пролітає над головою, і спостерігати, як дерева змінюються. Восени повітря зазвичай холодне, але бувають і теплі дні. Це міжсезоння, коли ми живемо в обох світах: влітку та взимку.
На мій погляд, золота осінь — найкраща пора року. Споглядання природи в цей період завжди навіває романтичні думки. Я відчуваю прилив сил, бадьорості й творчого натхнення.
Шкода, що золота осінь триває недовго, лише дві-три тижні, після чого природа поступово в’яне. Настає падолист, коли дерева скидають своє листя. Прогулюючись парком, ми із задоволенням ступаємо по золотому килиму під ногами та слухаємо шелестіння опалого листя.
Від думки, що ця краса незабаром померкне, трохи сумно. Я не очікував, що так сильно любитиму золоту осінь. Ця пора року не завжди була моїм улюбленим сезоном.
